Особливості перекладу статей, навчальних посібників, науково-технічної літератури
З-поміж галузей технічного перекладу важливу роль відіграє науково-технічний переклад. Ще за часів Радянського Союзу читачеві був представлений лише один спосіб технічного перекладу – науково-технічний. Науковці , які мали різні наукові ступені, як у технічних, так і наукових галузях, займалися перекладом підручників, посібників, розробок закордонних авторів. Крім цього, високі вимоги висувались й до тих перекладів, які опубліковувалися в наукових журналах. Перевірку таких статей проводили спеціальні співробітники, які також мали науковий ступінь. Однак розпад СРСР вніс свої корективи: у зв’язку з розширенням зв’язків за кордоном, зростає потреба у використанні й інших видів перекладу.
Довгі роки в галузі науково-технічного перекладу працює бюро перекладів “Брідж”, у штаті якого є досвідчені фахівці. У спектр послуг даного бюро перекладів входять: переклади дисертацій, статей, рефератів, наукових посібників, дипломних робіт, інструкцій, монографій, дисертацій, доповідей для різноманітних наукових конгресів і конференцій.
В науково-технічному перекладі важливо не тільки знати специфічні терміни, але й розуміти суть самого тексту. У цьому й полягають труднощі даного виду перекладу. Саме від розуміння суті викладеного залежить вживання того або іншого терміну.
Крім цього, якість перекладу залежить і від стилю викладення, встановленого в будь-якій сфері, особливо це стосується науково-технічної літератури. Стиль викладу потрібний для того, щоб будь-який кваліфікований фахівець у тексті бачив лише ту інформацію або перелік дій, які йому необхідні. Невідповідність тим нормам, які встановлені серед фахівців різних галузей науки, відразу ж стане помітним, і підкреслить низький професійний рівень перекладача. “Традиційна мова документації” – уживання однакових фраз, виразів, термінів у всіх галузях, як наукових, так і загально-технічних. Не дозволяється заміна даних термінів або виразів синонімами. Наприклад: “ділянка”, а не “проміжок”; “обладнаний”, а не “оснащений”; та ін. Найчастіше в науково-технічних текстах вживаються слова, що позначають найменування предметів, значення яких істотно відрізняються від загальноприйнятих (професійна лексика). Наприклад, “кішка” – захват, “журавель” – важіль, “собачка” – стопор. Тому перекладач повинен не тільки знати ці загальноприйняті терміни, але й розуміти зміст перекладеного тексту.